БІОГРАФІЯ

1910     17 червня у Львові-Замарстинові народився Алойзи Казимир Кашуба;

             17 липня охрещений

1916     іде до школив ім. Юліуша Словацького в Замарстинові


1919      Втопився Йосип Кашуба, брат Алойзи


1920      продовжує навчання в Гімназії ім. Станіслава Жолкевського у Львові

1928      24 травня складає випускні іспити, у серпні починає новіціат у монастирі капуцинів в Сендзішуві-Малопольському, де під час облучин 20 серпня приймає чернече ім’я Серафим

1929     8 вересня складає перші чернечі обітниці у Кракові і по­чинає навчання у Вищій Духовній Семінарії в Кракові

1932     9 вересня складає вічні обіти; 16 жовтня у Кракові отри­мує свячення субдияконату, а 20 листопада — дияконату; 

у жовтні починає навчання на філологічному факультеті Ягелонського Університету в Кракові

1933    11 березня приймає рукоположення в храмі конвентуальних францисканців у Кракові; приміційні Божі Служби відправляє у Кракові (12 березня) і в парафіяльному хра­мі у Льові-Замарстинові (16 квітня)

1936     працює редактором часопису «Серафимський політ»

1939     17 червня складає магістерський іспит в Ягелонському Університеті; 7 серпня їде на канікули до Львова, де його застає вибух Другої світової війни; восени працює душпастирем в Дублянах біля Львова

1940    4 квітня у Львові помирає Анна Кашуба, мати отця Се­рафима; у листопаді отець Серафим переселяється зі Львова на Волинь (Рівне, Межиричі, Невирівки, Людвиполь, Заслав, Стара Гута, Корець, Сарни, Маневичі, Карасин)

1941/44 веде душпастирську діяльність в різних місцевостях на Волині і Поліссі (Дерманка, Людвиполь, Городниця, Корецька Гута, Медведів, Янівка, Стара Гута, Ємільчине); кількаразово чудом рятується від смерті

1944/45 проводить велику кількість душпастирських подорожей на Волині, їздить до Вільна, Ленінграду і Львова

1945  11 серпня у Здолбунові виходить з репатріаційного поїз­да і вирішує залишитися на Волині, у репатріаційному відділі в Рівному отримує дозвіл на перебування як настоятель парафії

1945/58 веде душпастирську діяльність у Рівному, Здолбунові, Дубні, Корці, Острозі, Кременці, Сарнах

1946    навесні у Рівному його провідує рідна сестра Яніна Помповська перед своїм репатріаційним виїздом; 9 червня Яніна Помповська помирає у Розвадові

1949    подорож до Литви

1950    подається до Латвії та Естонії, де провідує отця Тадеуша Крауса, капуцина

1957    у липні до отця Серафима приїжджають батько і сестра Марія, аби переконати його поїхати до Польщі; не див­лячись на слабке здоров’я і погані умови служіння, отець Серафим вирішує залишитися

1958   «Здолбунівська газета» публікує наклепницькі статті про отця Серафима Кашубу; 12 квітня органи влади в Рівно­му позбавляють його всіх душпастирських прав; у жовтні він перебуває в Рівному, де закінчує будівництво храму

1959     після того, як органи влади закрили храми в Рівному й Острозі (Свято Тіла і Крові Господніх), його підступно ' змушують виписатися і залишити Рівне, тоді отець Серафим зупиняється в Самборі у родичів своєї матері

1960     в серпні у Гродно з’являється книжка під назвою «Ка­толицизм без маски», яка очорнює душпастирську діяль­ність отця Серафима; восени їде до Ленінграду лікувати слух, далі до Естонії провідати отця Тадеуша Крауса.

1961     під час Великого Посту перебуває в Трускавці й відвідує вірних цих околиць

1962     перебування у Криму й на Волині, з грудня до люто­го 1963 року працює у фітотерапевтичному магазині у Ленінграді

1963     перебуває у Литві, у Дзвінську (Даугавпілс), де працює кочегаром у тубдиспансері; 25 березня у Стальовій Волі помирає його батько, Кароль Кашуба; восени вдруге їде до Казахстану, перебуває у Красноармійську (Цілиноград) 

1964     виконуючи душпастирське служіння у Казахстані, відві­дує Петропавловськ, Таінчи, Красноармійськ (Цілиног­рад), на деякий час їде до Естонії і у Москву

1966     6 березня отця Кашубу арештовують в Цілинограді і за­суджують на заслання у колгосп в Арикти; через декілька місяців переводять до Аршйтинська, потім 16 листопада звільняють; здійснює численні душпастирські подорожі у Шортанди, Таінчи й інші місцевості; 22 грудня отця Се­рафима засуджують на 11 років перебування в клініці для невиліковно хворих у Малій Тимофіївці біля Цілинограду

1967     у лютому втікає з клініка в Малій Тимофіївці і їде до Ці­линограду, а потім в Москву

1968     7 серпня у Стальовій Волі помирає сестра отця Сера­фима, Марія Кашуба. Йому не вдається приїхати на похорон. Отримавши дозвіл, їде до Польщі,19 серпня дістається до Стальової Волі; восени перебуває на ліку­ванні в тубдиспансері у Вроцлаві

1969     у Великодній період одужує у Тенчині і кілька місяців (з перервами) перебуває   в тубдиспансері у Вроцлаві; до нього приходять листи від вірних з Казахстану прохан­нями повернутися

1970     одужання у монастирях в Тенчині, Скомільній Чарній і Вроцлаві; 13 червня повертається до СРСР (після не­довгого перебування у Львові подається до Цілинограду в Казахстані); 12 вересня газета «Цілиноградська прав­да» публікує брехливу статтю про отця Серафима

1970/74 веде душпастирську діяльність на широких теренах СРСР: в Алмати, Куйбишеві, Челябінську, Петропав­ловську, Красноармійську, Новосибірську, в Україні й Естонії

1974      у лютому відвідує в Ризі (Латвія) отця Томаша, капуци­на з Баварії; в період Великого Посту і Великодня слу­жить у Петропавловську; у травні провідує отця Владислава Буковінського в Ка­раганді; у червні перебуває у тубдиспансері в Тінчи; в липні допомагає у душпастирському служінні важкохво­рому отцю Роману Янковському в Житомирі; з вересня лікується у тубдиспансері у Львові

1975     далі лікується у клініці в Голоску біля Львова; наприкінці року веде потаємне душпастирське служіння на Волині і у Львові

1976      27 травня повертається до Казахстану, де в Караганді провідує могилу отця Владислава Буковінського; в сер­пні і вересні перебуває у Цілинограді і Новограді на Во­лині, звідки їде до Ленінграду, а далі до Москви; у душпастирських подорожах відвідує Челябінськ, Рів­не, Свердловськ

1977      наприкінці березня їде до Львова через Ленінград; Вели­кдень проводить у Казахстані; в липні їде до Ташкенту, аби діяти в захист віри щодо діяльності                   отця Кальдера Фрунзе, послідовника Лефевра; у вересні відвідує Рівне, 19 вересня приїжджає до Львова

20 вересня 1977 року, близько 1:30 ночі, помирає у Львові