"ОСЬ Я"


 “Ось я” – такі слова вирік, коли прийняв ієрейські свячення, а на приміційній іконці розмісив слова св. Павла: “Для мене життя – Христос”. Ці слова були заповіддю того, що Йому потім траплялося в щоденному житті. Період війни вимагав від нього цілковитої офіри від себе. Ділив недолю зголоднілих блукачів, служив хворим, хоронив померлих своїх парафіян, по-звірячому помордованих. У ті важкі хвилини завжди повторював: “Найважливіше те, щоб не розминутися з Божою волею”.

 Отець Серафим Кашуба народився у Львові в 1910 році. До Ордену Капуцинів вступив у 1928 році. Після новіціяту навчався в семінарії на філософсько-теологічному факультеті в Кракові. Ієрейські свячення отримав у 1933 році. Титул магістра філософії отримав на факультеті філософії Яґеллонського Університету в Кракові. Під час вибуху Другої світової війни був у Львові. На власне прохання восени 1940 року відправився на Волинь. Там на розлогому терені, позбавленому священиків, у дуже важких і небезпечних умовах служив вірним своєю душпастирською послугою. У 1958 році тодішня влада заборонила йому виконувати священицькі послуги. У зв’язку з цим о. Серафим, із загрозою для життя, почав виконувати приховану душпастирську послугу.
 До 1963 року, безупинно переслідуваний ворогами релігії, як мандрівний апостол “у голоді й холоді, у фізичному виснажені, в уболіванні над недолею людей, котрі очікують Бога, котрого не було кому їм принести”, служив вірним від Одеси аж до Дзвінська. Від 1963 року став мандрівним душпастирем на теренах України, Казахстану і Сибіру. 


МОЛИТВА   ПРО   КАНОНІЗАЦІЮ
Слуги Божого О. Серафима Кашуби


Боже, милосердний Отче, котрий нас вчинив своїми дітьми, вчини, щоб Твій слуга Серафим Кашуба, священик з ордену капуцинів, був проголошений Церквою святим. Він усе своє життя присвятив жертовній праці, щоб Твоїм дітям, переслідуваним за віру, не забракло світла Євангелії та благодатей святих таїнств. За його заступництвом прошу Тебе, вділи мені благодаті, якої нині так сильно потребую... А особливо прошу Тебе про те, щоб подібно, як О. Серафим, у всьому покладався на Твоє Провидіння і навіть у найважчих життєвих ситуаціях повторював: “Отче, не моя, лише Твоя, нехай станеться воля!”. Про це прошу Тебе в ім’я Ісуса Христа, нашого Спасителя. Амінь.

(Отче наш; Радуйся, Маріє; Слава Отцю...)

За згодою Апостольської столиці Орден Капуцинів старається про канонізацію О. Серафима Кашуби. Заохочує вірних, щоб у своїх наміреннях заносили свої молитви до Бога за заступництвом О. Серафима Кашуби і про благодать проголошення його святим.

Коментарі


  1. Такими стежками в взутті не пройти...
    - Босоніж!.. Без страху поранити ноги.
    Воскреслого Бога у гроті знайти,
    Його неосяжні збагнути дороги.

    Крізь кроки важкі чути трепіт сердець, -
    Живої Любові тамуючи спрагу,
    Ніколи не йти по життю навпростець -
    Ісуса нести, в Нім черпати відвагу!

    Навчитися все віддавати в житті,
    А краще навчитись життя віддавати...
    Бо тиха покора захована в тім,
    Щоб вміти оголеним серцем кохати.

    Безмежна святість в чистій простоті -
    Не в шатах пишних і не в обладунках.
    Вся глибина прихована в МЕТІ...
    ...Людина Божа - "вищого гатунку"...

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар